*****
O języku ukraińskim słów kilka
Rozmawiałam z moją bardzo sympatyczną koleżanką Hanną z Połtawy, miasteczka w Ukrainie Środkowej😊
Ja: Mieszkasz na lewym brzegu Dniepru. Jak wygląda użycie języka ukraińskiego w tej części Ukrainy?
Hanna: W moim regionie przeważa użycie języka ukraińskiego w miejscowościach wiejskich, w miastach mówi się ''w surżyku'' (mieszanina języków ukraińskiego i rosyjskiego), czy głównie po rosyjsku. Chociaż świadoma i postępowa młodzież stara się w codziennym życiu więcej mówić po ukraińsku. Im dalej na wschód i, odpowiednio bliżej do granicy z Rosją tym silniejszy wpływ kulturowy na ludność i ukraiński jest w mniejszym stopniu wykorzystywany.
Ja: Skąd ludzie, którzy rozmawiają po rosyjsku w domu znają ukraiński?
Hanna: Zgodnie z konstytucją jedynym językiem państwowym jest język ukraiński a znaczy to, że wszystkie instytucje państwowe zobowiązane są do świadczenia w nim swoich usług, odnosi się to też do szkół. Język ukraiński nie może być wykluczony z programu nauczania i jest obowiązkowy do nauki. Jeśli mówimy o dorosłych ludziach, którzy z jakiegoś powodu nie uczyli się ukraińskiego w szkole/na uniwersytecie, czy imigrantów z Rosji i innych rosyjskojęzycznych państw, to dla nich źródłem znajomości ukraińskiego może być otoczenie i media (przeważnie, większość programów telewizyjnych jest po ukraińsku i dubbing zagranicznych treści medialnych też jest po ukraińsku). Mimo wszystko, ukraiński i rosyjski mają wiele wspólnych słów, więc opanowanie, czy przynajmniej rozumienie, będąc nosicielem jednego języka, tego drugiego nie jest problematyczne.
Ja: Czy uważasz, że ukraińska polityka językowa poprawiła stan języka ukraińskiego?
Hanna: Nie zauważyłam żadnych zmian, szczerze mówiąc.
Ja: Czy surżyk jest problemem, czy raczej daje nadzieję na rozwój języka ukraińskiego?
Hanna: Ja raczej oceniam surżyk, jako problem. Zamiast tego, by udoskonalać swoje umiejętności w jednym z wybranych języków, ukraińskim albo rosyjskim, ludzie idą po linii najmniejszego oporu i doprowadzają obydwie do jakiegoś prymitywnego poziomu. Chociaż, możliwe lingwiści mają na to inny pogląd.
Ja: Na zachodzie Ukrainy większość ludzi rozmawia po ukraińsku. Czy rosyjski tam w ogóle istnieje?
Hanna: Rozumieją tam rosyjski i młodzież nim mówi. Na ile mi wiadomo, turyści z Rosji czują się tam komfortowo. Ale język ukraiński na zachodzie Ukrainy także jest specyficzny i poddał się znacznemu wpływowi sąsiednich europejskich państw.
Ja: Jak odróżnia się od języka, który ty znasz?
Hanna: Nie w dużym stopniu, chociaż niektóre dialekty i specyficzne słowa mogą być trudne do zrozumienia.
Ja: Czy możesz polecić jakąś ukraińską literaturę?
Hanna: Oto kilka książek, które podobały mi się w latach szkolnych: "Роксолана" Pawła Zahrebelnego, "Таємний Посол" Wołodymyra Malyka, "Марія" Ulasa Samczuka, (czytałam trzy razy), "Тигролови", "Сад Гетсиманський" і "Людина біжить над прірвою" Iwana Bahrjanego, , "Вічно молода Марія" Iwana Neczytajła (powieść wierszowana o francuskiej artystce ukraińskiego pochodzenia, Marii Baszkyrcewej).
Ja: Czy rusyfikacja zmieniła język ukraiński?
Hanna: Oczywiście, nie mogło to przejść niezauważone, biorąc pod uwagę przedział czasowy. Ale co się dokładnie zmieniło, lepiej zapytać językoznawców.
Ja: Ty rozmawiasz po ukraińsku w codziennym życiu?
Hanna: Tak, w domu i z przyjaciółmi rozmawiam po ukraińsku. W pracy nie, bo moje kierownictwo jest rosyjskojęzyczne.
Ja: Czy warto uczyć się języka ukraińskiego?
Hanna: Jeśli jest chęć lepszego poznania Ukrainy i jej kultury, to zdecydowanie warto. Ale wszystkim uczącym się potrzebna jest cierpliwość, może nie być łatwo, jeśli nie znasz innych języków słowiańskich.
Ja: Bardzo dziękuję za pomoc!
*****
Ганна: В моєму регіоні переважає використання української мови у сільській місцевості, а у містах говорять "на суржику" (мішанина української і російської мов), Чи переважно російською. Хоча свідома і прогресивна молодь намагається у повсякденному житті більше спілкуватися українською. Чим далі на схід і, відповідно, ближче до кордону з Росією, тим сильніший культурний вплив на населення і українська все у меншому вжитку.
Я: Звідки люди, які розмовляють російською вдома, знають українську?
Ганна: Згідно Конституції єдиною державною мовою є українська, а значить всі державні заклади зобов'язані надавати свої послуги нею, сюди ж відносяться і школи. Українська мова не може бути виключена з програми навчання і обов'язкова до вивчення. Якщо ми говоримо про доросле населення, яке з якихось причин не вивчало українську в школах/університетах, чи переселенців з Росії і інших російськомовних країн, то для них джерелом знань української може бути оточення і медіа (переважна більшість телепрограм українською мовою і дубляж зарубіжного медіа контенту також українською). Все таки українська і російська мають багато спільних рис, тому освоєння, чи принаймні розуміння, носієм однієї мови іншого не є проблематичним.
Я: Чи вважаєш, що українська мовна політика покращила стан української мови?
Ганна: Я не помітила жодних змін, якщо чесно.
Я: Чи суржук то є проблема або, швидше, дає надію на розвиток української мови?
Ганна: Я скоріше оцінюю суржик як проблемне явище. Замість того щоб вдосконалювати свої навички в одній з обраних мов, українській або російській, люди йдуть шляхом найменшого спротиву і приводять обидві до якогось примітивного рівня. Хоча, можливо, лінгвісти мають інший погляд на це :)
Я: На заході України більшість людей розмовляють українською мовою. Чи російська там взагалі існує?
Ганна: Російську там розуміють і молодь нею розмовляє. На скідьки мені відомо, туристи з Росії почувають себе там комфортно. Але українська мова на західній Україні також специфічна і піддалась значному впливу сусідніх європейських держав.
Я: Як відрізняється від мови, яку ти знаєш?
Ганна: Не значною мірою, хоча деякі діалекти і специфічні слова можуть бути складними для розуміння.
Я: Чи можеш порекомендувати деяку українську літературу?
Ганна: Ось декілька книг, від яких я була в захваті в шкільні роки: "Роксолана" Павла Загребельного, "Таємний Посол" Володимира Малика, "Марія" Уласа Самчука (перечитувала тричі), "Тигролови", "Сад Гетсиманський" і "Людина біжить над прірвою" Івана Багряного, "Вічно молода Марія" Івана Нечитайла (роман у віршах про французьку художницю українського походження Марію Башкирцеву).
Я: Чи русифікація змінила українськy мову?
Ганна: Звичайно, це не могло пройти непомітно, враховуючи часовий проміжок. Але про те які саме зміни відбулись, краще питати мовознавців.
Я: Ти розмовляєш українською у повсякденному житті?
Ганна: Так, вдома і з друзями я розмовляю українською. На роботі - ні, тому що моє керівництво російськомовне
Я: Чи варто вивчати українську мову?
Ганна: Якщо є бажання пізнати Україну і її культуру краще, то однозначно варто. Але всім вивчаючим потрібно запастись терпінням, це може бути нелегко, якщо не знаєш інших слов'янських мов.
Я: Велике спасибі за допомогу!
*****
Mam nadzieję, że się podobało - do następnego mojego pomysłu!
Miłego!
D.C.
Ja: Mieszkasz na lewym brzegu Dniepru. Jak wygląda użycie języka ukraińskiego w tej części Ukrainy?
Hanna: W moim regionie przeważa użycie języka ukraińskiego w miejscowościach wiejskich, w miastach mówi się ''w surżyku'' (mieszanina języków ukraińskiego i rosyjskiego), czy głównie po rosyjsku. Chociaż świadoma i postępowa młodzież stara się w codziennym życiu więcej mówić po ukraińsku. Im dalej na wschód i, odpowiednio bliżej do granicy z Rosją tym silniejszy wpływ kulturowy na ludność i ukraiński jest w mniejszym stopniu wykorzystywany.
Ja: Skąd ludzie, którzy rozmawiają po rosyjsku w domu znają ukraiński?
Hanna: Zgodnie z konstytucją jedynym językiem państwowym jest język ukraiński a znaczy to, że wszystkie instytucje państwowe zobowiązane są do świadczenia w nim swoich usług, odnosi się to też do szkół. Język ukraiński nie może być wykluczony z programu nauczania i jest obowiązkowy do nauki. Jeśli mówimy o dorosłych ludziach, którzy z jakiegoś powodu nie uczyli się ukraińskiego w szkole/na uniwersytecie, czy imigrantów z Rosji i innych rosyjskojęzycznych państw, to dla nich źródłem znajomości ukraińskiego może być otoczenie i media (przeważnie, większość programów telewizyjnych jest po ukraińsku i dubbing zagranicznych treści medialnych też jest po ukraińsku). Mimo wszystko, ukraiński i rosyjski mają wiele wspólnych słów, więc opanowanie, czy przynajmniej rozumienie, będąc nosicielem jednego języka, tego drugiego nie jest problematyczne.
Ja: Czy uważasz, że ukraińska polityka językowa poprawiła stan języka ukraińskiego?
Hanna: Nie zauważyłam żadnych zmian, szczerze mówiąc.
Ja: Czy surżyk jest problemem, czy raczej daje nadzieję na rozwój języka ukraińskiego?
Hanna: Ja raczej oceniam surżyk, jako problem. Zamiast tego, by udoskonalać swoje umiejętności w jednym z wybranych języków, ukraińskim albo rosyjskim, ludzie idą po linii najmniejszego oporu i doprowadzają obydwie do jakiegoś prymitywnego poziomu. Chociaż, możliwe lingwiści mają na to inny pogląd.
Ja: Na zachodzie Ukrainy większość ludzi rozmawia po ukraińsku. Czy rosyjski tam w ogóle istnieje?
Hanna: Rozumieją tam rosyjski i młodzież nim mówi. Na ile mi wiadomo, turyści z Rosji czują się tam komfortowo. Ale język ukraiński na zachodzie Ukrainy także jest specyficzny i poddał się znacznemu wpływowi sąsiednich europejskich państw.
Ja: Jak odróżnia się od języka, który ty znasz?
Hanna: Nie w dużym stopniu, chociaż niektóre dialekty i specyficzne słowa mogą być trudne do zrozumienia.
Ja: Czy możesz polecić jakąś ukraińską literaturę?
Hanna: Oto kilka książek, które podobały mi się w latach szkolnych: "Роксолана" Pawła Zahrebelnego, "Таємний Посол" Wołodymyra Malyka, "Марія" Ulasa Samczuka, (czytałam trzy razy), "Тигролови", "Сад Гетсиманський" і "Людина біжить над прірвою" Iwana Bahrjanego, , "Вічно молода Марія" Iwana Neczytajła (powieść wierszowana o francuskiej artystce ukraińskiego pochodzenia, Marii Baszkyrcewej).
Ja: Czy rusyfikacja zmieniła język ukraiński?
Hanna: Oczywiście, nie mogło to przejść niezauważone, biorąc pod uwagę przedział czasowy. Ale co się dokładnie zmieniło, lepiej zapytać językoznawców.
Ja: Ty rozmawiasz po ukraińsku w codziennym życiu?
Hanna: Tak, w domu i z przyjaciółmi rozmawiam po ukraińsku. W pracy nie, bo moje kierownictwo jest rosyjskojęzyczne.
Ja: Czy warto uczyć się języka ukraińskiego?
Hanna: Jeśli jest chęć lepszego poznania Ukrainy i jej kultury, to zdecydowanie warto. Ale wszystkim uczącym się potrzebna jest cierpliwość, może nie być łatwo, jeśli nie znasz innych języków słowiańskich.
Ja: Bardzo dziękuję za pomoc!
*****
Wersja ukraińska:
Я: Ти живеш на лівому березі Дніпра. Як виглядає використання української мови в цій частині України?
Ганна: В моєму регіоні переважає використання української мови у сільській місцевості, а у містах говорять "на суржику" (мішанина української і російської мов), Чи переважно російською. Хоча свідома і прогресивна молодь намагається у повсякденному житті більше спілкуватися українською. Чим далі на схід і, відповідно, ближче до кордону з Росією, тим сильніший культурний вплив на населення і українська все у меншому вжитку.
Я: Звідки люди, які розмовляють російською вдома, знають українську?
Ганна: Згідно Конституції єдиною державною мовою є українська, а значить всі державні заклади зобов'язані надавати свої послуги нею, сюди ж відносяться і школи. Українська мова не може бути виключена з програми навчання і обов'язкова до вивчення. Якщо ми говоримо про доросле населення, яке з якихось причин не вивчало українську в школах/університетах, чи переселенців з Росії і інших російськомовних країн, то для них джерелом знань української може бути оточення і медіа (переважна більшість телепрограм українською мовою і дубляж зарубіжного медіа контенту також українською). Все таки українська і російська мають багато спільних рис, тому освоєння, чи принаймні розуміння, носієм однієї мови іншого не є проблематичним.
Я: Чи вважаєш, що українська мовна політика покращила стан української мови?
Ганна: Я не помітила жодних змін, якщо чесно.
Я: Чи суржук то є проблема або, швидше, дає надію на розвиток української мови?
Ганна: Я скоріше оцінюю суржик як проблемне явище. Замість того щоб вдосконалювати свої навички в одній з обраних мов, українській або російській, люди йдуть шляхом найменшого спротиву і приводять обидві до якогось примітивного рівня. Хоча, можливо, лінгвісти мають інший погляд на це :)
Я: На заході України більшість людей розмовляють українською мовою. Чи російська там взагалі існує?
Ганна: Російську там розуміють і молодь нею розмовляє. На скідьки мені відомо, туристи з Росії почувають себе там комфортно. Але українська мова на західній Україні також специфічна і піддалась значному впливу сусідніх європейських держав.
Я: Як відрізняється від мови, яку ти знаєш?
Ганна: Не значною мірою, хоча деякі діалекти і специфічні слова можуть бути складними для розуміння.
Я: Чи можеш порекомендувати деяку українську літературу?
Ганна: Ось декілька книг, від яких я була в захваті в шкільні роки: "Роксолана" Павла Загребельного, "Таємний Посол" Володимира Малика, "Марія" Уласа Самчука (перечитувала тричі), "Тигролови", "Сад Гетсиманський" і "Людина біжить над прірвою" Івана Багряного, "Вічно молода Марія" Івана Нечитайла (роман у віршах про французьку художницю українського походження Марію Башкирцеву).
Я: Чи русифікація змінила українськy мову?
Ганна: Звичайно, це не могло пройти непомітно, враховуючи часовий проміжок. Але про те які саме зміни відбулись, краще питати мовознавців.
Я: Ти розмовляєш українською у повсякденному житті?
Ганна: Так, вдома і з друзями я розмовляю українською. На роботі - ні, тому що моє керівництво російськомовне
Я: Чи варто вивчати українську мову?
Ганна: Якщо є бажання пізнати Україну і її культуру краще, то однозначно варто. Але всім вивчаючим потрібно запастись терпінням, це може бути нелегко, якщо не знаєш інших слов'янських мов.
Я: Велике спасибі за допомогу!
*****
Mam nadzieję, że się podobało - do następnego mojego pomysłu!
Miłego!
D.C.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz