Savoir-vivre po ukraińsku :)

Savoir-vivre po ukraińsku!

Rozmawiałam z koleżanką Hanną z Połtawy.

Ja: Jakie są zasady komunikowania się z ludźmi, których spotykacie po raz pierwszy? 

Hanna: Nie mam z czym porównywać aby wyliczyć szczególne cechy. Ale zwracając się do nieznajomej osoby, mówią "wy" (poważny zwrot), zamiast "ty" i wołając po imieniu i nazwisku odojcowskim, dopóki inny człowiek nie zaproponuje przejścia na "ty". 

Ja: W takim razie, istnieje szczególny sposób zwracania się do ludzi starszych od nas? W Polsce wykorzystujemy terminy "pan" albo "pani" i nazwiska. Jak to działa na Ukrainie? 

Hanna: Opisane na początku odnosi się i do starszych ludzi. Powiedziałabym, że taki algorytm komunikowania się wykorzystuje się przeważnie ze starszymi i w sytuacjach biznesowych. "Pani" i "pani" zestarzały się, zastąpiono je określeniami "szanowny" i "szanowna". 

Ja: Jakieś zasady stosunków mężczyzna-kobieta? Czy istnieją specjalne zasady takie, jak otwieranie drzwi kobietom? 

Hanna: Otwieranie, albo przytrzymywanie drzwi, ustąpienie miejsca w transporcie publicznym, przepuszczenie przed siebie do windy (chociaż zgodnie z zasadami etykiety pierwszy ma jechać mężczyzna). Nie wszyscy je utrzymują. 

Ja: Jakieś inne ciekawe zwyczaje związane z żeńskimi i męskimi stosunkami? 

Hanna: Więcej nic nie przychodzi mi do głowy. Chyba jeszcze jeden patriarchalny przeżytek - przy spotkaniu kobiety oczekują, że mężczyzna zapłaci rachunek i więcej wydatków spada na niego. 

Ja: Czy są zasady dotyczące stosunków z rodzicami i innymi krewnymi? 

Hanna: O ile wiem, ogólnych zasad nie ma. Mnie wychowali w zwracaniu się na "wy" do bab"-dziadków, ciotek, wujków i wszystkich innych, w innych rodzinach tego nie ma. Bywa, że i do rodziców mówią "wy". I oczywiście, zaprzeczanie starszym jest traktowane jako przejaw braku szacunku. 

Ja: A jak jest w szkole, czy w pracy? 

Hanna: Analogicznie przy odnoszeniu się do nauczycieli, czy kierownictwa. Oni z kolei mogą sobie pozwolić na zwracanie się do uczniów i podwładnych „ty” lub po imieniu bez nazwiska odojcowskiego, ale „wy”. 

Ja: Jak wygląda ukraińska gościnność? Jak przyjmuje się gości? 

Hanna: Gości bardzo szanują i przygotowują się do ich przyjęcia. Gościnność przejawia się w woli, by ugotować do złamania stołu pod wagą potraw. Z kredensów wydobywa się najpiękniejszą zastawę, z jakiej rodzina nie je na co dzień. 

Ja: Jak ludzie odnoszą się do obcokrajowców? 

Hanna: Zależy do kogo. Do cudzoziemców z Bliskiego Wschodu z nieufnością i strachem, bo często zachowują się nieco bezczelnie (nie wszyscy, oczywiście). Populacja jest dosyć jednorodna, więc obcokrajowcy zwracają uwagę, ale wrogości w stosunku do nich ja nie zauważyłam. 

Ja: Myślę, że to wszystko, dziękuję. 

****** 

Wersja ukraińska

Я: які правила спілкування з людьми, яких ви вперше зустрічаєте? 

Ганна: Не маю з чим порівнювати, щоб виділити особливості. Але звертаючись до малознайомої людини говорять "Ви" (поважне звертання) замість "ти", і кличуть по імені і по батькові, допоки інша людина не запропонує перейти на "ти". 

Я: Отже, чи існує особливий спосіб звернутися до людей старших за нас? У Польщі ми використовуємо терміни "пан" або "пані" та прізвище. Як це працює в Україні? 

Ганна: Описане вище працює і для старших людей. Я б сказала, що такий алгоритм спілкування використовується переважно зі старшими і в ділових ситуаціях. "Пан" і "пані" застарілі, їх замінили "шановний" і "шановна" 

Я: Які правила стосунків чоловік-жінка? Чи існують спеціальні правила, такі як відкривання дверей для жінок? 

Ганна: Відкрити або притримати двері, поступитися місцем в громадському транспорті, пропустити вперед в ліфт (хоча за правилами етикету перший має зайти чоловік). Не всі їх дотримуються. 

Я: Ще якісь цікаві звичаї, пов’язані з жіночими та чоловічими стосунками? 

Ганна: Більше нічого не приходить в голову. Хіба що один з патріархальних пережитків - на побаченнях жінки очікують, що чоловік оплатить рахунок і більшість витрат лягає на нього. 

Я: Чи є правила щодо стосунків з батьками чи іншими родичами? 

Ганна: На скільки я бачу, загальних правил немає. Мене виховували, звертатись на "Ви" до бабусь-дідусів, тіток, дядьків і всіх інших, в інших сім'ях такого немає. Буває, що і до батьків говорять "Ви". І звичайно ж, перечити старшим сприймається як вияв неповаги. 

Я: А як це в школі чи на роботі? 

Ганна: Аналогічно, по відношенню до вчителів і керівництва. Вони в свою чергу можуть дозволити собі звертатись до учнів і підлеглих на "ти", або по імені без по батькові  але на "ви" 

Я: Як виглядає українська гостинність? Як приймаються гості? 

Ганна: Гостей дуже шанують і готуються до їх прийому. Гостинність проявляється в бажанні нагодувати, стіл ломиться під вагою наїдків. З сервантів дістається найкращий посуд, з якого сім'я не їсть по буднях 

Я: Як люди ставляться до іноземців? 

Ганна: Дивлячись до кого. До іноземців з близького сходу з недовірою і острахом, так як ті часто ведуть себе дещо нахабно (не всі, звичайно). Населення доволі однорідне, тому іноземці привертають увагу, але ворожнечі по відношенню до них я не помітила. 

Я: здогадуюсь, що це все дякую.